Собор Св. Софії. Собор є частиною Софійського монастиря. Його було збудовано на честь перемоги князя Ярослава Мудрого над печенегами у 1017-31 роках. Це була головна церква митрополита Київської Русі. Тут відбувались церемонії прийому послів, громадські і політичні події, та написання літописів. Собор схожий на візантійські церкви, але прямого аналогу не знайдено. Елементи романського стилю зберігались до 17 століття. Фасади церкви були не заштукатурені, а прикрашені декоративними нішами, орнаментами, і розписом. Велику цінність мають творіння 11 століття: Митрополиче крісло, хори. Зсередини собор також прикрашений мозаїкою, фресками, мармуром, та ін. Гармонія внутрішніх фресок та мозаїки робить їх дуже схожими із стилем Візантійської столиці. В соборі були поховані Великі київські князі--Ярослав Мудрий, Всеволод, Ростислав, і Володимир Мономах (тільки саркофаг Ярослав Мудрого зберігся). Після Татаро-Монголської навали 1240-го року, стан споруди почав погіршуватись. У 1630-40-х роках Митрополит України Петро Могила створив монастир навколо собору. Він також підключив Італійського архітектора О. Манчіні до реставраційних робот. У 1685-1707 роках собор був перебудований в стилі Українського бароко. Новий іконостас у цьому стилі був встановлений у 1731-47 роках.
Чотириповерхова (76 метрів заввишки), лазурова і біла, кам'яна дзвіниця (1744-52) стоїть за собором. Четвертий поверх і позолочені бані дзвіниці були добудовані у 1852 році.





Повернутись до сторінки Православні церкви в Україні